Крім широко відомої німецької стигматички Терези Нойман, що славна в цілому світі, є багато стигматиків в інших країнах. Майже в кожній країні є якась людина, що має чи то дар видіння, чи ласку Христових ран. Одначе, вони не користуються такою популярністю, як Тереза Нойман. Згадати б хоч американку Тен Гоф, що має дар видіння, чи канадську стигматичку з Онтаріо, про яку багато писала канадська преса. А недавно я чув знову, що в Квебеку є малий хлопчина, який мас видіння, з’єднані з терпіннями, яких ніхто не може вилікувати, а які, як твердить цей хлопчина, є йому послані Богом.

В Італії, в одному монастирі, недалеко Риму, живе монах о. Піо, що вже від 1918 р. має на руках глибокі рани, які проходять крізь долоню і щораз кровоточать. Довголітні досліди церковної та лікарської комісій не зуміли вияснити виникнення та існування цих ран природним способом, як теж не змогли знайти спосіб їх вилікування.

В нас, на Західній Україні перед війною була широко відома стигматичка Настя Волошин, про яку писала наша преса і окремі брошури. Крім неї підчас війни було багато осіб, що мали чи то дар видіння, чи стигми. Воєнний час створював дуже сприятливі умови, щоб ці явища сприймати за спеціальні Божі знаки, а з другого боку, серед гамору війни та вічного напруження нервів, годі було ці речі перевірити та зайняти щодо них правильне становище. Тому й годі сказати щось певного про ці особи.

ПІд час війни я мав нагоду ближче познайомитися з одним з таких людей, що мав дар пророкування та далекобачення, дар Христових ран. Ним був бл. п. Степан Навроцький. Бував я в нього часто, бачив його екстази та його стигми, чув науки в часі його екстаз. Обсервував я його й поза екстазами, розмовляв з ним багато та належав до кола тих людей, до яких він мав велике довір’я і яким багато разів ставав у пригоді. Те, що я чув, бачив та пережив, є змістом цієї книжечки. Очевидно, що буду переповідати лише важливі та цікаві речі, залишаючи зовсім на боці його провіщення майбутніх подій. Моє оповідання обмежується тим, що я бачив та чув. Не намагаюся давати своїх пояснень всім тим явищам, хіба що іноді додам одне чи два зауваження для кращого розуміння. Всі ці речі покажуть в кінці тільки образ особи й післанництва бл. п. Степана Навроцького, а роздуми залишаю шановним читачам.